Вікторія Оцоколіч, головний редактор ЮРЛІГА

Велика Палата Європейського суду з прав людини у справі DANILET v. ROMANIA (№ 16915/21) встановила порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатувавши неправомірне втручання у свободу вираження поглядів судді.

Так, справу було порушено у зв’язку із застосуванням до судді дисциплінарного стягнення у вигляді зменшення заробітної плати на 5 % протягом двох місяців, у зв’язку із розміщенням суддею двох дописів на загальнодоступній сторінці судді у мережі Facebook, що налічувала близько 50 тис. підписників.

Перший допис стосувався продовження строку повноважень начальника Генерального штабу Збройних сил президентським указом. Другий – містив гіперпосилання на статтю в пресі, у якій надруковано інтерв’ю прокурора щодо розгляду кримінальних справ і труднощів, з якими стикалася прокуратура, і супроводжувався коротким коментарем заявника.

ЄСПЛ підкреслив, що коли демократія або верховенство права зазнають серйозної загрози, судді мають право публічно висловлюватися з питань суспільного інтересу, і такі висловлювання зазвичай користуються підвищеним рівнем захисту.

У цьому контексті Суд відмежував ситуацію заявника від справ, де висловлювання стосувалися внутрішньої організації правосуддя або професійних дебатів у межах судової системи.

А про співвідношення дисциплінарної та кримінальної відповідальності суддів: крізь призму теорії та практики, читайте в аналітичному матеріалі в LIGA360.

Таким чином, у даній справі Велика Палата ЄСПЛ підтвердила й закріпила принципи, встановлені в судовій практиці, щодо свободи вираження поглядів суддів і прокурорів в інтернеті, а також визначила критерії, що враховують обмеження цієї свободи, пов’язані з обов’язком проявляти розсудливість, властивим їхній посаді, зокрема:

• зміст і форму висловлювань;
• контекст та посаду особи на час публікації;
• можливі наслідки дописів;
• суворість застосованого покарання;
• наявність і дотримання процесуальних гарантій.

Проаналізувавши спірні публікації з урахуванням цих критеріїв, ЄСПЛ дійшов висновку, що втручання у право заявника на свободу вираження поглядів не було обґрунтованим відповідними та достатніми підставами і не відповідало нагальній суспільній потребі.

Таким чином, Суд констатував порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та підтвердив значення стандартів пропорційності та необхідності у дисциплінарних провадженнях щодо суддів.

За матеріалами Верховного Суду України.