
З метою забезпечення найбільш ефективної роботи громадського об’єднання та раціонального використання сил і засобів у виконанні статутних завдань, підвищення соціально спрямованої неприбуткової діяльності шляхом вжиття передбачених законом заходів щодо відновлення України під час воєнного стану і після закінчення війни, забезпечення військовослужбовців, захисників та захисниць, переселенців, осіб, які втратили житло у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації техногенного чи природного Директором Центру підписано наказ від 12 »жовтня 2023 року №15 «Про затвердження Положення про Департамент з відновлення України «Незламна Країна».
Відповідно до п. 2 наказу до основних завдань Департаменту з відновлення України «Незламна Країна» Центру (далі – Департамент) належить:
Відповідно до п. 1.2. Положення про Департамент визначає загальні вимоги, мету, основні завдання працівників, повноваження, права, обов’язки та напрямки його діяльності, порядок відносин з органами державної влади та місцевого самоврядування, з міжнародними організаціями, інвестиційними компаніями, фондами та приватними особами з питань залучення коштів до відновлення країни.
Основною метою діяльності Департаменту є:
До основних напрямів діяльності Департаменту з відновлення України «Незламна Країна» Центру належить:
НКЦСПК
Реєстр збитків від агресії РФ почне приймати перші заяви вже у квітні
Реєстр збитків унаслідок російської агресії почне приймати перші заяви 2 квітня 2024 року. Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Реєстр.
«2 квітня 2024 року RD4U (Реєстр збитків від російської агресії) офіційно відкриває процес подання заяв щодо відшкодування завданої шкоди, збитків або травм, спричинених російською агресією проти України» — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що історичне відкриття та презентація відбудуться у Гаазі в рамках міністерської конференції «Відновлення справедливості для України» за присутності генсекретаря Ради Європи Марії Пейчинович Бурич, керівників міжнародних організацій і топпосадовців з понад 60 держав.
Рада RD4U вирішила відкрити Реєстр для подання заяв, доказів та пов’язаної інформації, переконавшись, що вже створено необхідну документальну і технічну бази.
«Успіх у просуванні вперед вимагатиме постійної підтримки з боку всіх зацікавлених сторін. Реєстр збитків для України продовжить свою роботу із самовідданістю та рішучістю відстоювати справедливість для українського народу відповідно до свого мандату», — заявив голова правління Роберт Спано.
Початковий запуск буде зосереджений на одній критичній категорії, а саме на пошкодженні або знищенні житлового майна. Руйнування будинків під час війни має величезний вплив на життя людей. Очікується, що в цій категорії буде подано від 300 000 до 600 000 заяв.
Реєстр планує запустити додаткові категорії найближчим часом, з особливим акцентом на заяви від осіб, які найбільше постраждали від війни, а також заявами, що пов’язані з пошкодженням або руйнуванням об’єктів критичної інфраструктури України. Потім з’являться інші категорії. Поетапний підхід гарантує, що Реєстр зможе сприяти ефективному поданню заяв і підготуватися до якнайшвидшої обробки та реєстрації заяв.
«Ми пишаємося надзвичайним прогресом, досягнутим RD4U лише за дев’ять місяців з моменту заснування. Невдовзі ми почнемо отримувати заявки, що стало важливою віхою, можливою завдяки непохитній відданості та підтримці Ради Європи, наших учасників та асоційованих членів, правління та секретаріату. Відзначаючи це досягнення, ми усвідомлюємо, що це лише початок. Нині наша увага зосереджується на зміцненні потенціалу RD4U щодо отримання та обробки заяв», – зазначив виконавчий директор Реєстру збитків для України Маркіян Ключковський.
Як повідомляв Укрінформ, Реєстр збитків – це система обліку заяв фізичних, юридичних осіб та держави Україна про відшкодування збитків, втрат, шкоди від агресії Росії проти України.
Реєстр почне прийом заяв на компенсації для постраждалих від збройної агресії РФ. Наразі йдеться про відкриття однієї категорії заявників, а загалом Реєстр налічуватиме 40 категорій.
Кожна категорія матиме окремо затверджену Статутом Реєстру форму претензій і свій перелік доказової бази. Правила подання – єдині для всіх.
Міжнародний реєстр збитків – це перша складова Глобального компенсаційного механізму, розробку якого ініціювало Міністерство юстиції України ще у травні 2022 року разом з міжнародними партнерами. Компенсаційний механізм складається з Реєстру збитків, Компенсаційної комісії та Фонду.
Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації
Згідно постанови КМ Українивід 20 березня 2022 р. № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» {Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМКабінет Міністрів України затвердив Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що додається.
Згідно з п. 1 цього Порядку цей Порядок встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі — шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.
1) шкода, спричинена примусовим переселенням з місця проживання, перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, що включає (підкатегорія A1):
вимушене переселення за межі України, — вимушений виїзд за межі України з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих територій, або внаслідок пошкодження чи знищення житла через бойові дії та наявність статусу тимчасового захисту або його еквівалент в іноземних державах (крім Російської Федерації та Республіки Білорусь) (A1.1);
вимушене внутрішнє переміщення, — вимушене переселення в межах України з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих територій, або внаслідок пошкодження чи знищення житла через бойові дії та перебування на обліку внутрішньо переміщених осіб (A1.2);
відсутність доступу до публічних сервісів, — збитки та шкода, пов’язані, зокрема, з неможливістю отримання освіти, медичних послуг, соціальних та адміністративних послуг (A1.3);
3) економічні збитки, що включають (підкатегорія A3):
примусове відчуження об’єктів права власності, — є прямим наслідком події, пов’язаної з бойовими діями (A3.1);
пошкодження або знищення житла (як такого, що належало на праві приватної власності), — є прямим наслідком події, пов’язаної з бойовими діями (A3.2);
пошкодження або знищення об’єктів приватної власності (крім житла), — є прямим наслідком події, пов’язаної з бойовими діями (A3.3);
позбавлення роботи або можливості займатися підприємницькою діяльністю, втрату доходу, — до цієї категорії суб’єктів подання також включаються як наймані працівники, так і самозайняті особи (A3.4);
неможливість використання земель сільськогосподарського призначення (A3.5.);
5) шкода, завдана особистим селянським господарствам (шкода від каліцтва, тілесного ушкодження, загибелі сільськогосподарських тварин, а також збитки внаслідок знищення чи пошкодження сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу) (підкатегорія A5).
Додаток
до Порядку
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ
оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації
Основні положення
Ці Загальні засади є обов’язковими для використання під час розроблення методик оцінки шкоди та збитків, передбачених пунктом 5 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі — Порядок), встановлюють єдині підходи та основні вимоги до проведення оцінки відповідних збитків.
акт оцінки збитків — документ, що є результатом стандартизованої оцінки і містить висновки про вартість майна та (або) розмір збитків, підтверджує виконані процедури з оцінки, проведеної органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якому Кабінетом Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
аналітична оцінка збитків — розрахунок вартісного виразу збитків та їх обсягу, який ґрунтується на укрупнених, агрегованих вихідних даних та проводиться шляхом застосування непрямих методів оцінки, аналітичних інструментів, зокрема макроекономічного моделювання, з метою визначення прогнозних розрахунків за секторами економіки, у тому числі для визначення загальних втрат та збитків економіки, для прогнозування загальнодержавних або секторальних витрат на відновлення.
Аналітична оцінка збитків проводиться з урахуванням положень цих Загальних засад, але не підпадає під регулювання Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” та не є професійною оціночною діяльністю;
аналітичний звіт — документ, що є результатом аналітичної оцінки збитків;
збитки — вартість втраченого, пошкодженого та (або) знищеного майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно-бомбових ударів в ході збройної агресії Російської Федерації, а також розмір витрат, необхідний для відновлення порушеного права (реальні збитки); та/або розмір доходу, який постраждалий міг би одержати за умови відсутності збройної агресії Російської Федерації (упущена вигода);
Міжнародні стандарти оцінки — Міжнародні стандарти оцінки (InternationalValuationStandards), розроблені та прийняті Радою з Міжнародних стандартів оцінки (TheInternationalValuationStandardsCouncil), якими визначені загальні засади оціночної діяльності та методичні засади оцінки окремих видів майна;
оцінка — процес визначення вартості на дату оцінки за відповідною процедурою;
оцінка реальних збитків — визначення вартості пошкодженого або знищеного індивідуально визначеного майна (майна, визначеного родовими ознаками), а також вимушені витрати сторони, яка зазнала збитків внаслідок пошкодження або знищення зазначеного майна;
оцінка упущеної вигоди — визначення розміру неотриманого доходу, на який постраждалий мав право розраховувати за умови відсутності збройної агресії Російської Федерації протягом певного часу;
оцінка потреб у відновленні майна — визначення обсягу витрат, необхідного для відновлення пошкодженого або знищеного майна та майнових прав;
оціночна вартість — вартість, яка визначається за встановленими алгоритмом та складом вихідних даних;
оціночні процедури — дії (етапи) алгоритму реалізації методу оцінки, що конкретизує один або декілька методичних підходів до оцінки, виконання яких у певній послідовності дає можливість провести оцінку;
постраждалі — громадяни України, іноземці або особи без громадянства, суб’єкти господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, державні або комунальні установи, організації, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, держава Україна, яким завдано збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації.