Пошкоджені будівлі розташовані в межах об’єкта всесвітньої спадщини під загрозою “Історичний центр Одеси” та його буферної зони Фото: mcsc.gov.ua
Ракети та безпілотники Shahed, якими країна-агресор РФ 14 листопада атакувала Одесу, поцілили в пам’ятки культурної спадщини в місті, які перебувають під захистом ЮНЕСКО. Про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
Росіяни випустили по Одесі двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 та 29-ма ударними БПЛА типу Shahed, унаслідок чого пошкодили житлові будинки, навчальні заклади, приміщення СТО, церква, торгівельні об’єкти, магістральний трубопровід теплопостачання, приватні гаражі та транспортні засоби.
Фото: mcsc.gov.ua
Загалом пошкоджень зазнала 21 пам’ятка культурної спадщини, розташована в межах об’єкта всесвітньої спадщини під загрозою “Історичний центр Одеси” та його буферної зони:
Будівля технологічного інституту, в якому під час оборони м. Одеси містився загін моряків-розвідників Одеського оборонного району (1936-1938, арх. Мінкус А. Б.);
Будівля Рішельєвського ліцею (Новоросійського університету) (1852-1857, арх. Шашин О. С.);
Житловий будинок Заріфі (1840-ті, 1851, арх. Черкунов Н. Н., Моранді Ф. Й.);
Житловий будинок та флігель Ковалевського, в якому жив Веріго Б.Ф. – фізик, професор (1846 р., кін. XIX ст., арх. Даллаква К. Й., Шашин О. С.);
Житловий будинок Машевського, в якому народився Коптюх А. І. (1850-1860, арх. Гонсіоровський Ф. В.);
Прибутковий будинок Толстого (1880, арх. Гонсіоровський Ф. В.);
Прибутковий будинок Латрі (I пол. XIX ст.);
Прибутковий будинок (кін. XIX ст.), в якому жив Малишевський В.М. – польський композитор, диригент і педагог;
Прибутковий будинок Міхельсона (1890, арх. Влодек Л. Л.);
Прибутковий будинок (1901, арх. Токарєв П. Д.);
Будинок гуртожитку (поч. ХХ ст., арх. Чернігов Л. М.) (правоворотня споруда);
Житловий будинок Вургафта, в якому жив Ямпольський С. М. – економіст, засновник факультету радіоелектроніки Одеського політехнічного інституту (1845, арх. Козлов І. С.);
Житловий будинок, у якому жили: Ланге М. М. – психолог; Бурксер Є. С. – хімік-неорганік і геохімік; Бобинін М. М. – математик (1845, арх. Козлов І. С.);
Будівля фізико-хімічного інституту Новоросійського університету (1897-1899, арх. Толвінський М. К.);
Житловий будинок Інбера (готель “Савой”) (1870-ті, арх. Влодек Л. Л.);
Житловий будинок Ринк-Вагнера (1881, арх. Вейтко А. К.);
Прибутковий будинок Весле (1881, арх. Мазиров Д. Є.);
Прибутковий будинок Леонарді (1913, арх. Прохаска В. І.);
Адміністративна будівля (у складі комплексу “Млин Вейнштейна”) (1888-1890);
Будівля училища Вейнштейна (у складі комплексу “Млин Вейнштейна”) (1896);
пам’ятка історії місцевого значення: Будинок Дур’яна (готель “Вікторія” з паровою пекарнею).
Фото: mcsc.gov.ua
У МКСК додали, що прокурори спільно з іншими правоохоронцями документують наслідки збройної агресії РФ, щоб жоден злочин не залишився без покарання.
Фото: mcsc.gov.ua
Контекст
Про необхідність внесення Одеси до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО мер міста Геннадій Труханов заявляв навесні 2022 року після чергового обстрілу з боку російських окупантів, унаслідок якого постраждав Воронцовський палац.
Україна подала номінаційне досьє “Історичний центр міста-порту Одеси” на розгляд ЮНЕСКО у жовтні того ж року. 25 січня історичний центр Одеси внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка перебуває під загрозою.
