Про це розмірковував суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат у своєму виступі «Трохи про ШІ в правничій сфері» на круглому столі «Штучний інтелект в діяльності нотаріуса».
Він звернув увагу на позицію, яку висловив в окремій думці (справа Quoine Pte Ltd v B2C2 Ltd) міжнародний суддя Сінгапурського міжнародного комерційного суду (SICC), який є частиною Верховного суду Сінгапуру, лорд Джонатан Г’ю Манс.
Він зазначив, що закон має бути адаптований до нового світу алгоритмічних програм і штучного інтелекту таким чином, щоб отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
За його словами, ми використовуємо комп’ютери, щоб вони нам допомагали, а не ставали нашими господарями. Якщо програма зробила очевидну помилку, закон не має змушувати нас за це розплачуватися лише тому, що так «вирішив алгоритм».
Василь Крат розповів, що на одній із зустрічей із правниками, присвяченій обговоренню застосування нових інструментів у правничій професії, він порівняв ШІ із джерелом підвищеної небезпеки та застеріг від того, щоб передати суддівський розсуд ШІ.
Натомість, на думку судді, вирішення справ, у яких суддівський розсуд не потрібний, не є судочинством у класичному розумінні. Тож розгляд таких справ можна передати програмі. Втім, це не можна назвати впровадженням ШІ в судочинство.
Крім того, суддя акцентував на необхідності убезпечити від експансії штучного інтелекту три ключові сфери: верховенство права, освіту та медіа. Попри значущість цих інституцій зараз тривають спроби делегувати їхні функції алгоритмам ШІ.
Василь Крат звернув увагу, що 1 лютого 2026 року набув чинності Закон України від 18 грудня 2025 року №4742-IX «Про академічну доброчесність». Він передбачає, що в разі використання в академічному творі об’єкта, згенерованого штучним інтелектом, автор повинен повідомити про це в такому творі із зазначенням методики генерування та/або посилання на відповідну комп’ютерну програму чи її опис згідно з вимогами щодо оформлення та/або оприлюднення відповідних академічних творів, визначених відповідним суб’єктом академічної діяльності (ч. 4 ст. 8 Закону).
Доповідач зазначив, що правники давно говорили про те, що використання ШІ для створення юридичних документів (договорів, заяв чи позасудових рішень) потребує прозорості. З огляду на стандарти доброї совісті та загальноприйняті норми поведінки фахівець має повідомляти про використання ШІ.
При цьому Василь Крат зауважив, що він не хотів би опинитися в ситуації, коли лікар визначає схему лікування, радячись із чат-ботом, нотаріус готує проєкт документа виключно за допомогою програми, адвокат будує стратегію захисту, покладаючись на відповіді ChatGPT. В усіх цих випадках клієнт чи пацієнт має право знати, чия «експертиза» насправді стоїть за рішенням.
Василь Крат звернув увагу, що французький юрист та фахівець із даних Дам’єн Шарлотен (Damien Charlotin) створив інтернет-ресурс AI Hallucination Cases. На ньому він відстежує судові рішення у справах у всьому світі, у яких генеративний ШІ спродукував «галюцинації». Два роки тому в ньому було лише 12 судових рішень, а сьогодні – 1093. Найбільше таких рішень у США та Канаді. Доповідач зазначив, що його здивував факт наявності у відповідному переліку рішень міжнародного комерційного арбітражу.
Суддя також навів приклади намагання сторін застосувати ШІ у практиці Верховного Суду. Зокрема, в ухвалі від 19 червня 2025 року у справі № 520/6119/23 Касаційний адміністративний суд у складі ВС зазначив, що посилання сторони на те, що вона пропустила строк звернення до суду, бо не мала вчасно доступу до платної версії ШІ, не може бути безумовною підставою для поновлення такого строку.
В іншій справі сторона захисту стверджувала, що інкриміновані засудженому зображення були надіслані створеним ним штучним інтелектом (роботом) без його відома. Однак суди врахували докази, які ні в якому разі не могли бути результатом діяльності штучного інтелекту (постанова Касаційного кримінального суду у складі ВС від 27 травня 2025 року у справі № 161/5016/21).
Касаційний господарський суд у складі ВС у постанові від 8 серпня 2025 року у справі № 925/496/24 вказав, що відповідач фактично просив суд апеляційної інстанції спростувати чи підтвердити обставини, встановлені судом першої інстанції, на підставі відповідей з окресленого питання, що згенерував ChatGPT.
Тому, підсумовуючи, Василь Крат порадив слухачам:
- верифікувати інформацію – перевіряти кожне посилання на цитати;
- демонструвати прозорість – декларувати використання ШІ в документах;
- поважати конфіденційність – не завантажувати дані клієнтів у публічні чати;
- бути відповідальними – пам’ятати, що підпис ставить людина.
- обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Верховний Суд Правове регулювання ШІ в Україні. Положення та ШІ–практики Верховного Суду
Кодекс суддівської етики (Стаття 16) https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001415-24#Text
Використання суддею технологій штучного інтелекту є допустимим, якщо це: 1. не впливає на незалежність та неупередженість судді, 2. не стосується оцінки доказів, 3. не стосується процесу ухвалення рішень, 4. не порушує вимог законодавства.
Чинне Положення закріплює основні принципи відповідального використання ШІ, визначає дозволені функції та ключові заборони, вимагає перевірки результатів за першоджерелами, навчання працівників, а також передбачає моніторинг і відповідальність.
Ухвала Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 925/200/22
Окрема думка судді Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 925/200/22 У справі № 925/200/22 Верховний Суд сформулював принципову позицію: ШІ може бути корисним і допоміжним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити суддів.
Ухвалення рішень має здійснюватися лише суддями – явно чи неявно це не можна делегувати технології. Водночас окрема думка у цій справі важлива для балансу: саме по собі посилання на інформацію, згенеровану ШІ, без інших обставин недобросовісності, не повинно автоматично визнаватися зловживанням процесуальними правами або неповагою до суду.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 травня 2023 року у справі № 361/4011/20.
Постанова Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року у справі № 361/4450/20 У справі № 361/4011/20 суд відхилив посилання на аналіз схожості знаків, проведений із залученням ChatGPT. Суд виходив з того, що в Україні відсутнє законодавство, яке дозволяє використовувати висновки ШІ як засіб доказування; ШІ не має статусу експерта чи спеціаліста.
В іншій справі № 361/4450/20 суд додав важливий аргумент: результати діяльності ШІ мають характер імовірнісних припущень, а процес роботи ШІ не є прозорим і верифікованим.
Отже, використання ШІ для формування позиції сторони можливе, але такі результати не можуть підміняти доказову базу.
Постанова Верховного Суду від 07 травня 2025 року у справі № 335/12523/23.
Верховний Суд підкреслив, що технології ШІ не наділені процесуальним статусом експерта чи спеціаліста; їхні висновки не мають преюдиційного або доказового значення; вони не є загальновизнаними в криміналістиці й не можуть підміняти оцінку доказів судом.
ШІ не попереджається про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку або за відмову від виконання обов’язків експерта.
Ухвала Київського апеляційного суду від 30 липня 2025 року у справі № 11-КП/824/1818/2025
Київський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції, зокрема через те, що вирок було обтяжено довільним трактуванням загальних понять і теоретичними аспектами, згенерованими ChatGPT.
Це поставило під сумнів суддівський розсуд і тлумачення права. Апеляційний суд наголосив, що використання технологій має поважати природу судового процесу. ШІ є лише допоміжним інструментом і не може замінити роль суддів у встановленні фактичних обставин справи.
Верховний Суд чітко дав сигнал юридичній спільноті: відповіді штучного інтелекту – це інструмент, а не джерело достовірної науково доведеної інформації та не доказ у судовому процесі.
У господарній справі № 925/496/24 міська рада вимагала змінити договір оренди землі та перерахувати орендну плату.
Відповідач, оскаржуючи висновки судів, намагався використати відповіді двох ШІ – Grok та ChatGPT – як підтвердження «правильного» буквального тлумачення однієї з умов договору.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив рішення попередніх інстанцій без змін і прямо зазначив: клопотання дослідити відповіді ШІ як електронні докази було обґрунтовано відхилено.
Суд наголосив, що штучний інтелект у цій ситуації використовувався не для сприяння правосуддю, а для спроби поставити під сумнів уже сформовані судові висновки.
Чому відповіді ШІ не є «достовірною інформацією»
Верховний Суд прямо вказав: відповіді штучного інтелекту не визнаються як джерело достовірної науково доведеної інформації.
Причина – алгоритми ШІ генерують текст на основі статистичних моделей та наявних масивів даних, але не гарантують ані актуальності, ані коректності, ані відповідності науковим стандартам доведеності.
Крім того, система на кшталт ChatGPT не несе відповідальності за зміст відповіді й не має статусу суб’єкта, який може бути допитаний, перехресно перевірений чи підданий експертизі, як це відбувається з експертами або свідками.
Отже, висновки ШІ не можна ототожнювати з експертним дослідженням, науковою публікацією чи офіційною позицією компетентного органу – а саме такі джерела традиційно визнаються судами як належні й допустимі докази.
Роль суду та межі використання технологій
Колегія суддів підкреслила: технології мають використовуватися тільки для підтримки та посилення верховенства права, а не для підміни судового розсуду.
Ухвалення рішень у суді – виключна компетенція людей‑суддів; її не можна делегувати, передоручити чи фактично підмінити алгоритмами, навіть якщо ці алгоритми здаються «розумними».
Ця позиція вкладається в попередню практику Верховного Суду, де апелювання до «позиції» ChatGPT вже визнавалося зловживанням процесуальними правами, якщо воно спрямоване на дискредитацію чинних судових рішень.
Суд прямо застерігає: безкритичне покладання на ШІ може підірвати довіру до правосуддя, оскільки створює ілюзію наявності «третьої інстанції» – алгоритму, який ніким не контролюється й не підзвітний.
Що це означає для адвокатів і бізнесу
Для адвокатів та юристів ШІ може бути корисним робочим інструментом – для пошуку практики, генерації чернеток, структурування аргументів, але не джерелом «готових правових висновків» для посилання у суді.
Професійна відповідальність за правову позицію лежить на адвокаті: використання відповіді ШІ не звільняє від обов’язку перевірити її на відповідність законодавству, судовій практиці й фактам справи.
Для бізнесу важливий практичний наслідок: посилання у спорах лише на «думку» ChatGPT чи іншого ШІ не працює як доказ і не замінює ні експертиз, ні первинних документів, ні офіційних роз’яснень державних органів.
Навпаки, демонстративне використання таких відповідей як «аргументу» може бути сприйняте судом як ознака слабкості позиції або навіть як спроба затягнути процес і створити зайве навантаження для суду.
Як коректно працювати з ШІ у праві
Поточна лінія Верховного Суду не забороняє технології як такої – вона лише фіксує межі: ШІ – це допоміжний інструмент, а не автономне джерело правових чи наукових істин.
Юристам доцільно використовувати його як «інтелектуальний пошук»: для ідей, альтернативних трактувань, чорнових текстів, які потім доопрацьовуються на основі законів, офіційних джерел та релевантної судової практики.
У документах, що подаються до суду, варто посилатися не на сам чат‑бот, а на конкретні норми законодавства, постанови Верховного Суду, роз’яснення органів влади, наукові статті чи експертні висновки, які юрист знаходить і перевіряє самостійно.
Таким чином, ШІ залишається корисним «бек‑офісом» для правника, але не перетворюється на квазі‑експерта чи «віртуального суддю», чого Верховний Суд однозначно не допускає.
Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із використанням штучного інтелекту в юридичній практиці, підготовкою процесуальних документів чи побудовою доказової бази з урахуванням актуальної позиції Верховного Суду, звертайтеся за фаховою юридичною допомогою — своєчасна консультація допоможе обрати правильну стратегію захисту ваших прав.
Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».
