Національний Координаційний Центр сприяння протидії корупції

Міжнародна діяльність

Міжнародний центр перспективних досліджень

Надіслати звернення

Надіслати офіційне звернення Директору Центра

Реформування судової системи

Екохабарники: як зупинити корупцію в одеських портах?

Днями правоохоронці затримали чергового “екохабарника” – рядового фахівця ДержекоінспекціїПівнічно-Західного регіону Чорного моря, який вимагав 25 тисяч гривень у капітана судна. Натомість обіцяв “не створювати” проблем.
Хоча проблема, власне, вже є сама по собі – інспектори спеціально вигадують штрафи “зі стелі”, аби “кошмарити” бізнес.
Так чи інакше – мусиш заплатити тільки тому, що зайшов у порт, де порядкують “екохабарники”.
Правоохоронці спрацювали чудово. Сподіваюся, за цим випадком розкриють усю схему, і винних чекає в’язниця.
Та скільки ще хабарників треба зловити на гарячому, щоб держава кардинально реформувала систему екологічного контролю?
У нинішньому вигляді Держекоінспекція в портах – це абсолютне ЗЛО для міжнародних морських перевезень. Ті невеликі надходження до бюджету, про які гордо звітують інспектори, – ніщо в порівнянні з втраченою вигодою для України.
Судновласники намагаються обійти стороною наші порти. Світові компанії навіть включають до договорів фрахтування спеціальне “українське застереження” (ukrainian clause). Вважайте, що прямо в документах пишуть: приготуйте гроші для “екологічного контролю”.
Судновласники кажуть: нам некомфортно так працювати. Вони не хочуть платити за простій судна і міфічний штраф, поки інспекція чекає хабара.
Немає суден – немає портових зборів у держбюджет, а вся інфраструктура і персонал позбавлені роботи. Вони могли б генерувати ВВП і податки, але “слава” екохабарників негативно впливає на імідж країни.
Одна структура завдає бюджету колосальних збитків! І це вже не тисячі, а мільйони доларів.
Але переламати цю ситуацію дуже просто!
Є два шляхи, як подолати Зло.
Перший – ловити на гарячому і бити по руках. Судити і саджати. Ще краще – змусити відшкодувати збитки, завдані перевізнику. А це – як мінімум 5 тисяч доларів на добу за простій для одного судна.
Другий шлях – знищити підстави для хабарів. І це – набагато важливіше! Позбавити інспекторів будь-яких навіть теоретичних можливостей їх вимагати. І для цього не треба якихось особливих зусиль.
Для початку треба прийняти декілька важливих документів: порядок відбору проб та порядок взаємодії між Держекоінспекцією та Адміністрацією морських портів. Ці регламенти потрібні, як-то кажуть, “на вчора”, але їх досі немає.
Проте вони вкрай важливі! Бо щойно буде прозорий і зрозумілий судновласникам регламент відбору проб, екоінспектор не зможе ними маніпулювати. Неможливо вигадати неіснуюче забруднення, тож він буде змушений дотримуватися чіткої процедури.
І, зрештою, це все, про що просить міжнародний бізнес, – створити прозорі правила. Вони готові платити штрафи, якщо дійсно забруднили акваторію. Але не готові годувати “екохабарників”.
Звісно, запровадження цих двох регламентів – тільки першочергові кроки. Проте їх буде достатньо, щоб дати старт реформі екологічного контролю.
До речі, повний пакет пропозицій я давно направив на розгляд Мінекології. В ідеалі для проведення досліджень на суднах потрібно залучати незалежні акредитовані лабораторії. Судновласник зможе самостійно обирати одну із затвердженого переліку, а не давати проби на відкуп інспекторам.
Крім того, потрібно щодня проводити автоматизоване обстеження фонового рівня забрудненості акваторії портів та оприлюднювати цю інформацію. Тоді буде зрозуміло, у який саме момент сталося забруднення, і наскільки те чи інше судно могло його спричинити.
Ще важливо: на державному рівні визнати гарантії покриття екологічних порушень міжнародними Клубами взаємного страхування P&I Clubs. Тоді екологи не зможуть вимагати негайних компенсаційних виплат готівкою від судновласників. Рішення про сплату штрафу буде приймати суд.
І зараз від Кабінету міністрів (і багато в чому – від Мінекології) залежить, коли будуть розроблені нові правила.
Разом з міжнародним бізнесом, який хоче чесно працювати в Україні, я прошу затвердити їх якнайшвидше, аби зламати корупційні схеми “екохабарників”. Без цього ми втрачаємо інвесторів, податки і зрештою гроші для розвитку Одеського регіону та й усієї країни.
Нам треба кардинально змінити всю систему роботи Держекоінспекції. А для цього слід не просто вичистити з неї хабарників, а й ліквідувати підстави для вимагання хабарів.
Максим Степанов, голова Одеської облдержадміністрації

Global Shelter Cluster (GSC)

Міжнародна організація з міграції (МОМ)

Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй

Управління Верховного комісара ООН у справах біженців

Управління з координації гуманітарних питань (УКГП)

НКЦСПК Всі права захищенні 2005 - 2024