Як Антикорупційна стратегія пропонує долати корупцію в судах?

Без чого ви не уявляєте успішну країну?
Незважаючи на те, хто ви – професор економіки Дарон Аджемоглу чи український громадянин із середнім достатком – дещо у ваших відповідях точно буде схоже.
Ви згадаєте про економічний та соціальний розвиток, громадян, які відчувають себе захищеними законом, та невідворотність покарання корупціонерів.
Найважливішою передумовою для цього є доброчесність судової влади.
Саме тому, створюючи проєкт Антикорупційної стратегії, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) не могло обійти тему справедливого судочинства в Україні.
Результати низки опитувань свідчать: якби ми не приділили цьому питанню окремий підрозділ, то здивували б і світових професорів з економіки, і українських громадян.
Як українці оцінюють роботу судів?
Перед роботою над Антикорупційною стратегією на 2020-2024 роки фахівці НАЗК вивчили результати кількох десятків різноманітних предметних соціологічних досліджень щодо корупції, проведених за останні 5-7 років.
Так, опитування, яке провів Центр Разумкова у лютому 2020 року, засвідчило, що судам (судовій системі загалом) скоріше або цілком довіряють лише 13,2% респондентів, а показники балансу довіри (-62,4) є найнижчими серед усіх публічних інституцій.
Опитування Центру Разумкова і Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва, проведене у червні 2019 року, показало, що Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у 2019 році довіряло 16,8%, а Вищій раді правосуддя – 17,7%.
Ту ж саму тенденцію підтвердило дослідження “Корупція в Україні 2020: розуміння, сприйняття, поширеність”, проведене InfoSapiens для НАЗК за підтримки Антикорупційної Ініціативи Європейського Союзу в Україні. І підприємці (57%), і населення (52%) одностайно поставили на перше місце за пріоритетністю боротьбу з корупцією саме у судовій системі (з п’ятнадцяти запропонованих напрямків).
Найбільш показове з таких опитувань “Роль судів у суспільстві: думка громадян, суддів та інших правників” свідчить, що навіть самі судді вважають суддівський корпус доброчесним лише на 74,5%.
Як можна покращити ситуацію?
Через специфіку роботи НАЗК у 2016-2019 роках суспільство має єдину асоціацію з органом – перевірка декларацій.
Насправді ж основною функцією НАЗК є формування та координація впровадження антикорупційної політики держави.
НАЗК має бути таким собі ліхтарем на шляху до побудови ефективної системи запобігання та протидії корупції, світлом у якому є Антикорупційна стратегія.
Це передбачає Закон “Про запобігання корупції” та Конвенція ООН проти корупції, не пропонуючи винятків для жодної сфери, у тому числі і для судоустрою.
Звісно, НАЗК не втручається у роботу судів, а Антикорупційна стратегія не змінює законодавство миттєво. Цей документ є радше орієнтиром, який визначає майбутні кроки законодавця для запобігання корупції.
Головна задача Антикорупційної стратегії – забезпечити командну роботу всіх органів влади для подолання корупції та надати орієнтири для наступних законодавчих змін. І, звісно, суди є частиною цього процесу.
До того ж, з 2016 року критерій доброчесності та обов’язок підтвердити законність джерела походження майна є конституційними вимогами до суддів відповідно до статей 126 і 127 Конституції України.
Не виходячи за рамки конституційних приписів, ми запропонували для відновлення довіри до судів та виконання вимог Конституції таке:
По-перше, у проєкті Антикорупційної стратегії передбачено створення Комісії з питань доброчесності. Її головне призначення – забезпечити одноразове оцінювання членів Вищої ради правосуддя (ВРП) за критеріями доброчесності та професійної етики. Ця комісія буде незалежною та не матиме контрольних повноважень.
По-друге, добір суддів має відбуватися відкрито. Ми пропонуємо впровадити чіткі і передбачувані критерії доброчесності та професійної етики для оцінювання і добору суддів. Під час ухвалення рішень стосовно добору та призначення суддів члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів та ВРП виставляють бали кандидатам відкрито, а не анонімно.
По-третє, має бути забезпечена дисциплінарна відповідальність суддів за їхні неправомірні дії. Судді мають нести реальну відповідальність за завідомо неправосудні рішення. Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено такий у спосіб, що дає можливість суддям прогнозувати свою поведінку.
Такий підхід цілком узгоджується з міжнародними зобов’язаннями України, зокрема з новим Меморандумом України з МВФ та нещодавно підписаним Меморандумом з ЄС про надання макрофінансової допомоги.
У цих документах Україна вже взяла на себе зобов’язання завдяки правкам до Закону про ВРП та відповідно до рішення Конституційного Суду створити комісію для попередньої перевірки потенційних кандидатів у ВРП та оцінки їхньої доброчесності. Ця комісія проведе аналогічну одноразову перевірку чинних членів ВРП. Принаймні половина членів комісії будуть шанованими експертами з визнаними етичними стандартами та судовим досвідом, у тому числі з відповідним досвідом інших країн.
Тобто це та сама Комісія з питань доброчесності, про яку говорить НАЗК у проєкті Антикорупційної стратегії. Крім того, цей підхід відповідає міжнародним стандартам дисциплінарного провадження стосовно суддів.
Ми усвідомлюємо, що постійне перебування судової влади в процесі реформування та оцінювання є саме по собі корупційним ризиком, адже судді виявляються залежними від цих постійних процесів.
Метою Антикорупційної стратегії є забезпечити незалежність доброчесної судової влади для справедливого правосуддя у межах розумних строків та процедур. Цього можна досягнути, лише здійснивши згадані заходи у найкоротші терміни.
Ми розуміємо, що судова система може сприймати вказані Антикорупційною стратегією підходи болюче, а запропонована нами мікстура є гіркою та терпкою, однак доброчесність суддів давно перетворилася з фахового питання на суспільне, адже стала болючою точкою для всіх громадян.
Саме тому запропонований крок – безальтернативний, аби Україна не опинилася серед “націй, які занепадають”.
Олександр Новіков, для УП

You may also like...