МЦПД провів круглий стіл «Тривалість життя в Україні: свідомий вибір громадян чи цілеспрямована державна політика»

10 липня 2015 року Міжнародний центр перспективних досліджень провів круглий стіл, присвячений проблемам тривалості життя в Україні.
Метою заходу було оцінити існуючі та запропонувати нові механізми для здійснення державою ефективної політики щодо збільшення тривалості життя в Україні.
В роботі круглого столу взяли участь: колишній Міністр охорони здоров’я України Микола Поліщук; народні депутати України Ганна Гопко та Ірина Сисоєнко, перший проректор Національного університету фізичного виховання і спорту України Мирослав Дутчак, Президент Київського Вертебрально-Оздоровчого Центру В’ячеслав Євмінов, професор кафедри гастроенторології, дієтології і ендоскопії НМАПО ім.П.Шупика Галина Анохіна, заступник директора Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи Олександр Гладун, Юрій Сіренко з Інституту кардіології ім. Стражеска та інші експерти.

Голова Правління МЦПД Василь Філіпчук говорив про тривалість життя в контексті євроінтеграції України. Зокрема, на його переконання, для збільшення тривалості життя в Україні треба використати досвід країн ЄС, де зрозуміли, що смертність людей середнього віку менше залежить від медицини, а більше – від способу життя.
Микола Поліщук висловив впевненість, що сьогодні держава нічого не робить в плані збереження здоров’я населення та запропонував учасникам обговорення озвучити рекомендації, завдяки яким стало б можливим збільшення тривалості та покращення якості життя в Україні.

Народний депутат України Ганна Гопко вважає, що люди мають бути самі відповідальними за стан свого здоров’я, але і держава не повинна стояти осторонь, впроваджуючи відповідну політику щодо здорового способу життя. Влада має дбати про здоров’я нації – його нинішній стан та перспективи на майбутнє. Як приклад вдалої державної політики у цьому напрямку вона навела створення в Австралії Фонду майбутніх поколінь.
Повертаючись до ситуації в Україні, А. Гопко заявила про необхідність реформування вітчизняного Міністерства охорони здоров’я. Адже, за її словами, ситуація, коли влітку в країні відсутня вакцина від ботулізму чи укусі змій, є нонсенсом. Найгірше, що за це ніхто не несе відповідальності.
Влада також має знаходити баланс між прибутками від тютюнових і алкогольних виробників та здоров’ям населення, що є найбільшим національним інтересом.
Народний депутат Ірина Сисоєнко наголосила, що основи здоров’я кожної людини закладаються у дитинстві. Важливим елементом тут є грудне вигодовування.
На жаль, в Україні не створюються умови для забезпечення повноцінного застосування цього фактору підтримки дитячого здоров’я. Адже зараз велика кількість матерів після народження дитини змушені рано виходити на роботу, де найчастіше не існує умов для продовження практики грудного вигодовування.
Про дану проблему необхідно говорити на державному рівні, створювати відповідні державні програми, змінювати законодавство.

Юрій Сіренко, в свою чергу, вважає, що держава має створювати і умови, які б стимулювали людину берегти здоров’я. Важливим в цьому плані було б повернення до системи регулярних профоглядів.
Крім того, він навів приклад країн ЄС, де законодавчо визначена рецептура хлібу, в той час як в Україні хліб можна віднести до найшкідливіших продуктів щоденного споживання через надмірний вміст солі, який нічим не регулюється.
Також Ю. Сіренко наголосив на такому негативному факторі як відсутність загальної доступності до спортивної інфраструктури.

Олександр Гладун серед важливих назвав проблему очікуваної тривалості життя: до 60 років, за його даними, в Україні доживає лише 70% чоловіків. У жінок ситуація краща. Тобто найбільші втрати спостерігаються в продуктивному, працездатному віці.
В той час як в Європі тривалість здорового життя складає 62 роки у чоловіків, в Україні тривалість життя чоловіків у цілому складає 66 років.
О. Гладун зауважив, що державна політика в сфері охорони здоров’я не повинна залежати від політичної кон’юнктури. Як і більшість доповідачів, він наголосив на необхідності пропаганди здорового способу життя.
Мирослав Дутчак дотримується думки про те, що зараз необхідно говорити про формування здоров’я, а вже потім – про його збереження. Важливу роль у такому підході має відігравати і суспільство.
Основою здорового способу життя має бути рухова активність. Для цього необхідна відповідна пропаганда на державному рівні.
Доповідач також зауважив, що важливим є розуміння того, що чим вищий рівень добробуту людини, тим більше можливостей вона матиме для ведення здорового способу життя. Отже проблема потребує комплексного вирішення.
У продовження обговорення М. Поліщук повідомив, що не менше 20% здоров’я залежить від кількості їжі, що споживається населенням, та попросив прокоментувати цю ситуаціюГалину Анохіну.
Науковець розповіла про важливість здорового харчування в контексті тривалості життя та зауважила, що здорове харчування неможливе без здорової їжі. В Україні ж їжа широкого вжитку характеризується високою калорійністю і низьким вмістом мінералів і вітамінів. Особливо небезпечними є транс жири – за рекомендацією ВОЗ їх кількість в продуктах не повинна перевищувати 1%, в ЄС норма – 2%, в Україні ж цей показник часто досягає 40%, навіть у дитячому харчуванні.
На завершення заходу Ірина Сисоєнко запропонувала за результатами круглого столу сформувати конкретні пропозиції, які б могли бути враховані в держбюджеті на 2016 рік та мали б позитивний вплив на збереження здоров’я громадян України.

You may also like...