Найближчим часом кожен українець, який став свідком топ-корупції, може не тільки виконати свій громадянський обов’язок і повідомити про це, а й розбагатіти на чималу суму – до 12,5 млн грн.
Це привабливе матеріальне заохочення закладено у закон про викривачів, який Верховна Рада ухвалила 17 жовтня.
Утім, на 10-відсотковий гонорар може розраховувати лише той, хто впіймає “велику рибу”.
Як працюватиме закон і які прогалини побачили в ньому експерти?
Гроші і захист
Сам термін “викривачі” існує в українському законодавстві вже чотири роки. Проте люди, які повідомляли правоохоронців про корупційні злочини, не почувалися безпечно і нічого не отримували натомість, окрім втіхи для власного сумління.
“90% інформації, яка надходила від викривачів, правоохоронні органи зовсім не розглядали, а 80% викривачів не можуть захистити себе у судах”, – аргументує в розмові з УП Анастасія Красносільська, голова Комітету ВР з антикорупційної політики.
Захист, стимул і впорядкованість діяльності, пов’язаної з повідомленнями викривачів, – усе це, на її думку, містить закон №1010 (“Про внесення змін до закону “Про запобігання корупції” щодо викривачів корупції”).
Що обіцяє закон:
• Викривач отримує винагороду, якщо виявив корупціонера, котрий завдав державі збитків на суму, більшу за 5 000 прожиткових мінімумів. Сьогодні це 10,035 млн грн
• Розмір винагороди – у межах 10% від суми збитків, проте не має перевищувати 3 000 мінімальних зарплат. Сьогодні це 12,519 млн грн
• Викривач отримує винагороду після того, як суд винесе рішення в даній кримінальній справі
• Викривач має право на безоплатну правову та психологічну допомогу, відшкодування витрат на адвоката та судовий збір
• Держава повинна у разі потреби забезпечити охорону викривачеві та його рідним, а також захистити його від подальшої дискримінації, зокрема на робочому місці. Так, якщо викривач або його близькі звільнені з роботи саме через його антикорупційну діяльність, їх мають поновити, сплативши середній заробіток за час вимушеного прогулу. Якщо викривач відмовляється поновлюватися на цій роботі, йому мають видати компенсацію в розмірі 6-місячного заробітку, а якщо поновлення неможливе – сплатити компенсацію у розмірі дворічного середнього заробітку.
• Викривач може діяти анонімно і спілкуватися з правоохоронними органами через свого представника. Однак у такому випадку він не отримає захисту
Олександр Калітенко з Transparency International вважає одним з найбільших позитивів закону низку норм, які допоможуть захистити борців з корупціонерами.
“Країна знає кілька гучних кейсів – наприклад, повідомлення судді Лариси Гольник про зловживання мера Полтави Мамая, “справа Соломатіної” про корупцію в НАЗК, яка була “на слуху” в 2018 році, розвінчування діяльності голови суду в Черкасах від тамтешнього судді Сергія Бондаренка та інші.
Проте після оприлюднення інформації такі люди зазвичай залишалися віч-на-віч з системою. Так, Лариса Гольник зазнала кількох хуліганських нападів з побиттям”, – каже Калітенко. І сподівається, що щойно ухвалений закон надасть борцям з топ-корупцією більше гарантій безпеки.
“Оператором” повідомлень від викривачів стане НАЗК, яке максимум за 45 днів має перевірити інформацію і відтак передати її слідчим органам.
За словами Красносільської, не всі органи влади мають відповідні канали, за якими можуть звертатися ті громадяни, які виявляють корупцію, а отже, НАЗК повинно подбати про те, щоб такі канали, анонімні гарячі лінії з’явилися.
У бюджет-2020, каже депутатка, уряд має закласти кошти для виплат викривачам, однак підрахувати хоча б приблизно порядок сум наразі ніхто не береться.
Закон набирає чинності 1 січня 2020 року.
ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ В УКРАЇНІ – ОГЛЯД СИТУАЦІЇ У 2014 РОЦІ
Торгівля людьми в україні – огляд ситуації у 2014 році